Спадкування за законом – хто має право на спадщину в Україні?

Багато наших співвітчизників вважають, що оформити заповіт – погана прикмета. Такі люди рідко складають розпорядчий документ про успадкування власності. Левова частина справ про спадщину ведеться без заповітів. Здійснюється спадкування за законом – майно отримують родичі померлого в порядку черговості.

Якщо подумати, відсутність заповіту має свої позитивні сторони. Прийняття спадщини у відповідність за законом – процедура проста, зрозуміла та звична для українських громадян.

Хто з родичів (можливо, і не родичів) має право претендувати на майно померлого, якщо відсутній заповіт? Сьогодні ми розповімо, як законно розподіляється спадщину, і хто може його отримати.

Розподіл спадщини відбувається згідно ст. ст. 1216-1308 ЦК України (книга 6).

Черговість спадкоємців за законом

Люди, у яких зовсім немає рідних, зустрічаються нечасто. У кожного є батько-мати, онук-онукчка, брат-сестра, племінник-племінниця, дядько-тітка. Навіть у абсолютно самотньої людини з’являються численні родичі – на жаль, лише після її смерті.

Як всім цим родичам розділити спадщину між собою? Адже найчастіше їх буває дуже багато. Законодавець поділяє всіх правонаступників на групи або черги – поділ залежить від ступеня спорідненості. Найближча і найрідніша людина стоїть першою у черзі, не дуже близька – у подальшій групі. Черги спадкоємців за законом сказані у статтях 1261-1265 ЦКУ.

Закон передбачає п’ять черг законних претендентів:

1. чоловік/дружина, мати/батько, дочка/син;
2. бабуся/дідусь, сестра/брат;
3. рідні тітка/дядько;
4. особи, які жили одною сім’єю із спадкодавцем не менше п’яти років;
5. інші родичи померлого – до шостого ступеня спорідненості включно, та особи, які знаходилися на утриманні (отримують допомогу не менше п’яти років і така допомога є основним або навіть єдиним джерелом прибутку).

Таким чином, правонаступником може бути особа, яка не перебуває в кровній спорідненості з померлим — утриманець. Ним здійснюєть спадкування за законом нарівні з родичами відповідної черги. А якщо відсутні такі родичі – така особа набуває спадщину самостійно, як спадкоємець останної (п’ятої) черги.

Бажаєте дізнатися, які витрати чекають на спадкоємців? Прочитайте нашу статтю “Скільки коштує оформлення спадщини (витрати при вступі у спадщину в Україні)“.

Перехід спадкових прав

Отже, першими претендентами на спадщину є найближчі родичі померлого –

• чоловікдружина (шлюбний союз має бути зареєстрований);
• дитина (рідна, усиновлена, народжена в шлюбі та позашлюбна);
• мати/батько (які знаходяться у кровному спорідненні або усиновителі). Головна вимога – батьки не повинні бути позбавлені батьківства.

Іноді родичі, які входять у першу чергу, не хочуть або не можуть реалізувати спадкування за законом та прийняти майно померлого. У законі вказані причини, які перешкоджають вступу в законні права. Якщо присутнє одне з умов, перелічених нижче, до спадщини закликаються правонаступники другої черги, потім третьї і так далі:

• відсутні претенденти, які входять у першу чергу (наприклад, у спадкодавця немає дітей, померли батьки, у шлюб він не вступав);
• представники відповідної черги є, але вони не мають права успадковувати майно (батько і мати позбавлені батьківства);
• близькі родичі є, проте вони позбавлені спадщини в судовому порядку (наприклад, дитина не виконувала встановлені судом зобов’язання щодо утримання батьків);
• спадкодавець позбавив спадщини першочергових спадкоємців (склав заповіт, в якому виключив родичів з числа претендентів);
• представники першої черги не прийняли майно (не звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та пропустили строк спадкування за законом, встановлений для прийняття власності. До речі, про терміни прийняття спадщини ми розповіли тут і тут);
• правонаступники оформили офіційну відмову від майна.

Іншими словами, родичі наступної черги реалізують свої права спадкування за законом, якщо тільки майно не прийнято ні одним представником вищої черги.

Буває, що спадок залишається «безхазяйним» – його не прийняли законні спадкоємці (або відмовилися прийняти). Таке майно називається виморочним (відумерлим) та переходить у власність муніципальних властей.

Спадкування за законом кількома спадкоємцями

Якщо родичів однієї черги кілька, майно ділитися між ними в рівних частках.

Наведемо приклад: після смерті спадкодавця на його майно претендують відразу декілька осіб – дружина, дитина та мати. Кожний з них успадковує частку в розмірі 1/3 від спадкової власності.

Якщо ж у черзі присутній тільки один правонаступник, йому дістається весь спадок.

Наприклад, у спадкодавця є брат і сестра, а також дружина, яка являється першочерговим претендентом. Саме дружина отримає все майно, незважаючи на те, що брат і сестра також не відмовилися б отримати частку спадщини.

Окремі нюанси спадкування за законом

Існують нюанси, які слід врахувати при спадкуванні за законом.

• Усиновлена дитина має такі ж права на власність, як і рідна. Це відноситься і до батьків, які усиновили дитину – вони вправі успадкувати майно, у разі її смерті.
• Чоловік і жінка, які перебувають у так званому «цивільному шлюбі», не можуть претендувати на приватну власність один одного, оскільки шлюбний союз не зареєстрований (якщо, звичайно, вони не являються утриманцями спадкодавця).
• Непрацездатний родич, що потребує матеріальної допомоги (наприклад, інвалід, пенсіонер, родич, що не не досяг повноліття), якого не менше одного року утримував та забезпечував спадкодавець, може отримати частку майна нарівні з представниками черги, яка закликається до спадкоємства.
• Якщо спадкодавець дбав не менше року про утриманця, який не перебував з ним у кровному спорідненні, але проживав з ним, такий утриманець обов’язково отримує частину спадщини.

Позбавлення спадщини

Суд може позбавити права спадкування за законом наступних осіб:

• батька чи матір, які позбавлені батьківських прав. Вони не можуть успадковувати майно своєї дитини, а от діти навпаки – виступаю першочерговими правонаступниками, навіть якщо їх батьки позбавлені батьківства;
• спадкоємців, які порушили порядок поділу майна, і це доведено в суді;
• родичів, які хотіли незаконно отримати майно або незаконно збільшити свою частину, що також доведено судом;
• правонаступників, які відмовилися забезпечувати спадкодавця, якщо аліментні зобов’язання також встановлено в законному порядку.

У статті “Спадкування за законом, якщо немає заповіту” ми докладно розповіли, які документи необхідні для отримання майна та як відновити строки вступу у спадщину, якщо вони пропущені.

Схожі статті

Заява про прийняття спадщини (зразок заяви) Місце відкриття спадщини Строк позовної давності у спадковому праві Спадщина за законом, якщо немає заповіту Виплата боргів, які входять у склад спадщини Право на спадщину: як розділити майно між дружиною та дітьми?