Спадщина за заповітом: порядок оформлення, форма і зміст

Багатьом людям процедура оформлення заповіту здається складною, фізично і морально важкою, напруженою. Насправді цей процес простий та зрозумілий. Сьогодні ми поговоримо, як правильно скласти заповіт, в якій нотаріальній конторі, які документи потрібні.

Хто може оформити заповіт

Заповідач може залишити майно будь-кому …

• фізичній особі (незалежно від родинного зв’язку, віку, статі, дієздатності, громадянства);
• юридичній особі (комерційним або некомерційним підприємствам, приватним, муніципальним, державним, іноземним і таке інше).

Юристи радять оформляти заповіт у разі, якщо….

• у заповідача зовсім немає родичів, яким може бути передано майно після смерті;
• у особи багато родичів, які бажають стати власниками спадкового майна, але вона бажає передати його тільки одному чи декільком.

Заповідач сам вирішує, кому, в яких розмірах, яке конкретно майно має бути передане після його смерті.

Де можна оформити заповіт на спадщину?

Оформити документ можна в будь-якій нотаріальній конторі – закон не встановлює жодних територіальних обмежень. Але щоб не створювати складнощів спадкоємцям, юристи радять заповідачам робити це за власним місцем проживання або за місцем знаходження основної частини спадкового майна.

Якщо громадянин не може відвідати нотаріальну контору (похилого віку, стан здоров’я не дозволяє), нотаріуса можна запростит додому. Це дуже зручно і швидко – не доведеться записуватися завчасно або чекати в черзі. Крім того, всі необхідні документи опиняться під рукою. Єдиний недолік – така послуга оплачується додатков.

Правила та порядок оформлення заповіту

Тепер розглянемо, як проходить процедура оформлення заповіту, яких правил повинні дотримуватися заповідач і посадові особи.

Нотаріальне посвідчення

Згідно нормам ЦКУ, заповіт має бути нотаріально посвідчений для набуття юридичної сили. Засвідчити документ може нотаріус державної або приватної нотаріальної контори. Як вже згадувалося вище, рекомендується звертатися в нотаріальну контору за місцем проживання або за місцем знаходження спадкового майна. Крім того, можна запросити нотаріуса додому.

Закон передбачає два види заповітів:

• звичайний (відкритий). Процедура нотаріального засвідчення передбачає перевірку нотаріусом законності змісту й форми документа. Після перевірки нотаріус підписує документ та скріплює печаткою;
• закритий. Від відкритого заповіту відрізняється тим, що ніхто крім заповідача не знає його змісту – воно передається нотаріусу у запечатаному конверті. На конверті  ставляться підписи двох свідків, які зобов’язані дотримуватися таємниці і не розголошувати відомості.

Заповіт може бути посвідчений лише за особистої присутності заповідача. У даному випадку присутність представника замість заповідача – не допускається.

Посвідчення заповіту без нотаріуса

Хоча основною умовою законності заповіту є обов’язкове нотаріальне завірення, у виняткових випадках допускається підтвердження волі заповідача іншими особами.

Розглянемо детальніше.

• Оформлення при свідках в надзвичайних обставинах.

При надзвичайних обставинах, що загрожують життю громадянина, складно знайти нотаріуса. Для таких випадків законом передбачено право скласти заповіт в простій письмовій формі, в присутності двох свідків.

Після припинення надзвичайних обставин, слід не пізніше 2 місяців надати заповіт для нотаріального посвідчення, у противному разі він втрачає законну силу.

• Посвідчення посадовими особами.

Закон також передбачив те, що далеко не в кожному населеному пункті або іншому віддаленому місці перебування громадянина (медичний заклад, установа позбавлення волі, військова частина) є нотаріус. В такому випадку право посвідчення заповіту надається посадовим особам муніципальних органів або консульств, начальникам місць позбавлення волі, військових частин, експедицій, капітанам кораблів, головним лікарям.

Документи для оформлення заповіту

Перед візитом в нотаріальну контору необхідно подбати про підготовку документів, які потрібні, насамперед, для посвідчення особи заповідача. А також для точного і правильного зазначення даних про спадкоємців і спадкове майно.

Особі, що складає заповіт, при собі необхідно мати наступні документи:

• паспорт;
• копії паспортів спадкоємців;
• копії правовстановлюючих та реєстраційних документів, що підтверджують право власності на майно, яке заповідач має намір передати у спадок.

Наприклад, щоб оформити спадщину на будинок, потрібно надати…

• договір купівлі-продажу, дарування, приватизації (якщо будинок був придбаний за договором) та акт приймання-передачі житлового приміщення;
• свідоцтво про право на спадщину (якщо будинок був отриманий у спадщину);
• довідку про повну виплату паю;
• акт введення житлового об’єкта нерухомості в експлуатацію після завершення будівництва (якщо будинок був побудований);
• реєстраційне свідоцтво про право власності на житлову нерухомість;
• технічну документацію на будинок.

Якщо будинок був придбаний не в спадщину і не за договором дарування, потрібно представити підтвердження того, що на момент придбання будинку власник не перебував у зареєстрованому шлюбі.

Форма та зміст заповіту

Тепер розглянемо питання безпосереднього складання заповіту. Як написати текст – повно, точно, юридично грамотно?

Зміст документа

Структура стандартного заповіту включає в собі такі розділи:

• дата;
• місце (назва населеного пункту);
• назва документа;
• Ф.І.П., дата народження, місце реєстрації, паспортні дані заповідача;
• суть заповіту;
• підпис заповідача;
• посвідчувальний напис (відомості про перевірку особи заповідача, про підписання документа заповідачем), печатку і підпис нотаріуса;
• сума стягнутого державного мита.

Форма заповіту

Заповіт складається виключно у письмовому вигляді – від руки або за допомогою друкарських пристроїв. Воля заповідача може бути викладена у вільній формі. Якщо документ складений нотаріусом зі слів заповідача, слід уважно його прочитати перед підписанням. Також слід стежити за тим, щоб документ був складений юридично грамотно і чітко – щоб уникнути різночитань і спотворень, підстав, що можуть спричинити зловживання і суперечки.

Підпис

Як відкритий, так і закритий заповіт обов’язково має бути підписаний заповідачем. Підпис представника від імені заповідача, електронні або факсимільні замінники підпису – не допускаються.

Хто не може підписувати документ замість заповідача?

• Нотаріус чи інша посадова особа, яка посвідчує документ;
• спадкоємець, на користь якого оформлено заповіт, а також його близькі родичі;
• недієздатна особа;
• неписьменна особа;
• Іноземець або особа, яка погано володіє мовою.

Недійсний заповіт

Документ може бути визнаний недійсним в разі порушення правил складання та нотаріального посвідчення:

• складено та підписано недієздатною людиною ( особа не усвідомлює сенс своїх дій, не здатна керувати ними);
• складено та підписано неповнолітнім;
• складено та підписано в результаті фізичного чи морального насильства, обману, примусу;
• зміст не передбачає однозначного трактування з приводу того, кому і яке спадкове майно заповідано;
• складено на користь нотаріуса, який завіряв документ, свідків, які були присутні при його посвідченні.

Не можуть бути підставою для визнання заповіту недійсним описки, граматичні та лексичні помилки, скорочення слів – якщо вони не спотворюють суті викладеного, а також незначні порушення процедури.

Схожі статті

Час та місце відкриття спадщини Встановлення факту прийняття спадщини Порядок оформлення спадщини після смерті Як оформити спадщину на будинок (строк позовної давності) Чи можуть онуки отримати спадщину бабусі? Заява про фактичне прийняття спадщини