Оформлення спадщини без заповіту – терміни, черговість, порядок оформлення, документи

Спадкування майна відбувається за заповітом, а якщо він не складався — за законом. Як проходить оформлення спадщини без заповіту? Спадщина за законом – питання актуальне завжди.

В цій статті ми розповімо, як вступити в права законним спадкоємцям, при відсутності заповітального документу. Хто має право претендувати на майно? Куди звернутись, які бумаги зібрати, скільки все це коштує?

Спадкове майно

Згідно ЦКУ, до складу спадкової маси входить будь-яке майно, яке належить покійному на час відкриття спадщини. Наприклад…

• об’єкти нерухомості;
• автотранспорт;
• особисті речі;
• кошти, заощадження;
• цінні папери;
• майнові права;
• боргові зобов’язання.

Таким чином, предметом спадкування є майно, майнові права та обов’язки, які належать особі на правах приватної власності.

Черговість спадкоємців за законом

Так, до відкритя спадщини закликаються кровні родичі померлого. Іншими словами, законне спадкоємство застосовується до осіб, які перебували в кровній спорідненості з померлим. З даного правила є винятки.

Інші громадяни теж можуть бути покликані до спадщини. Так, усиновлені син або дочка можуть претендувати на майно усиновителя, переживший чоловік або дружина отримують спадок другої половини, держава спадкує виморочне майно. Таким чином, до до спадкуванню за законом можуть бути закликані не тільки кровні родичі.

Добре, якщо власник майна вирішує всі питання самостійно – залишає заповіт. При відсутності документу, порядок оформлення майна, а також те, як воно буде розподілено між правонаступниками – встановлює закон.

Зверніть увагу: правонаступники мають право вступити у спадщину за відсутності заповіту або в разі неприйняття майна правонаступниками, зазначеними в документі. Спадкоємець кожної наступної черги має право претендувати на майно при відсутності правонаступників попередніх черг, або в разі неприйняття ними спадщини (або позбавлення).

Закон встановлює 5 черг правонаступників, черговість залежить від близькості родинних зв’язків. Чим ближче родинні зв’язки з власником майна, тим вище шанс отримати майно.

Черговість правонаступників формується наступним чином:

1. дружина\чоловік, дочка\син, мати\батько;
2. бабуся\дідусь, сестра\брат;
3. тітка\дядько;
4. особи, що жили з померлим більше 5 років;
5. інші рідні аж до 6 ступеня спорідненості, а також утриманці.

Таким чином, першочерговими претендентами на майно є найближчї родич – дружина або чоловік (шлюбні відносини повинні бути офіційно зареєстровані та не розірвані на момент смерті особи), мати або батько (не позбавлені батьківських прав щодо померлого), діти (рідні та усиновлені, народжені в шлюбі або позашлюбні, зачаті, але ще не народжені на момент смерті власника).

Утриманці оформляють спадщину без заповіту на рівних правах з родичами відповідної групи.

Право успадкування від однієї черги до іншої здійснюється на підставі:

• відмови;
• позбавлення спадщини на підставі рішення суду;
• смерті правонаступника.

Якщо першочергові спадкоємці приймають майно, представники наступних черг не можуть претендувати на спадок. Якщо відсутні першочергові правонаступники (чи у випадку позбавлення або відмови), спадкування по закону перейде до родичів другої групи. Останні теж мають вибір – оформити майно чи відмовитися від нього. Якжо ж відсутні родичі другої черги, відмовилися або позбавлені прав, до спадщини заключаються родичі третьої черги. І далі – у порядку черговості.

Представники однієї черги успадкують власність у рівних долях. Приміром, якщо у спадкодавця залишилася дружина і два сини, кожен з них отримує частину, рівну 1/3.

Все про цетрговість спадкоємців по закону ви прочитаєте у статті “Спадкування за законом – хто має право на спадщину в Україні?“.

Порядок оформлення спадщини без заповіту

Всім відомо, що веденням спадкової справи займається нотаріус. При спадкуванні відповідно до закону ця функція покладається на державні контори (районні, міські), по місцю проживання особи або по місцю знаходження більшої частини майна.

Щодо правонаступників, їм необхідно виконати послідовні та обов’язкові дії, необхідні для отримання власності:

• звернутися в нотаріальну контору за місцем проживання померлої особи або за місцем реєстрації об’єктів нерухомості;
• надати заяву про прийняття спадщини;
• зібрати і надати пакет документів;
• сплатити державне мито;
• отримати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо родич не має можливості особисто приїхати до нотаріуса (внаслідок хвороби, за сімейними обставинами, проживає в іншому регіоні), заяву можна надіслати поштою або направити нарочним (представник діє на підставі довіреності). Документ повинен бути підписаний правонаступником, підпис – нотаріально посвідчений.

Звернення до нотаріуса із заявою – не єдиний спосіб прийняття майна. Другий спосіб – фактичне прийняття спадщини, тобто володіння, користування, управління, оплата витрат на утримання, охорона об’єктів (квартири, земельної ділянки, транспортного засобу). Дані дії, так само як і звернення з письмовою заявою, свідчать про намір прийняти майно. Однак спадкоємцям все ж необіхно буде звернутися в нотаріальну контору та оформити спадщину без заповіту, подати документи, сплатити державне мито, отримати свідоцтво.

Надалі, нотаріус реєструє заяви, що надійшли від правонаступників та відкриває спадкову справу. Перевіряє надані документи, за необхідності, запитує необхідну інформацію. Після проводить розподіл часток, оформляє та видає свідоцтва про право на спадщину.

Спадщина – документи

Як ми відзначили раніше, з заявою нотаріусу надаються документи, без яких прийняття майна неможливо.

Необхідні документи можна розділити на наступні групи:

• про відкриття спадщини за законом (свідоцтво про смерть, судове рішення щодо визнання особи померлою);
• про місце відкриття (довідки з керуючої організації по останньому місцю проживанню спадкодавця, виписки з Міграційної служби про зняття з обліку);
• про родинні зв’язки (свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення);
• документація, що встановлює право на об’єкти спадщини (договору купівлі-продажу, міни, дарчі, депозитні договори, свідоцтва про право на спадщину);
• документи про держреєстрацю прав власності (свідоцтва, технічні паспорти на транспортні засоби);
• оціночна документація (акти оцінки, кадастрова, інвентаризаційна документація, де вказана вартість об’єктів);
• інші необхідні документи (пенсійні посвідчення, довідки про інвалідність тощо).

При зверненні до нотаріуса, останній проаналізує ситуацію і складе реєстр документів, необхідних для видачі свідоцтва.

Ще інформацію по цій темі ви знайдете у нашій попередній статті “Заява про прийняття спадщини та документи – куди і кому подавати?“.

В статті “Свідоцтво про право на спадщину: порядок, місце, строк видачі” ми розповіли про те, як оформляється цей документ.

Більше про документи, у статті “Документи для спадщини”

Скільки коштує оформлення спадщини без заповіту?

Із законних претендентів податок  не стягується. Однак це не значить, що спадкування – процедура абсолютно безкоштовна. Основна стаття витрат – державне мито, яка утримується за оформлення спадкових справ та видачу свідоцтв про право на спадщину.

Розмір держмита в кожному окремому випадку розраховується індивідуально та залежить від наступних факторів:

• родинних зв’язків між померлим та правонаступником;
• оціночної вартості спадкової маси.

Найближчі родичі спадкодавця (родичі 1 і 2 черг – чоловік і дружина, мати і батько, і донька, і син, сестра і брат) звільняються від сплати коштів. Родичі наступних черг сплачують 5%.

Для розрахунку суми мита при оформлення спадщини без заповіту правонаступникам необхідно запросити документи про оціночну вартість об’єктів спадкової маси: кадастрові та інвентаризаційні документи.

Якщо правонаступників однієї черги кілька, нотаріус розподіляє державне мито пропорційно їх часткам у спадщині. Як правило, в рівних частках, але бувають винятки.

Є категорія спадкоємців, які мають пільги по сплаті мита. Так, інваліди 1 та 2 групи, сироти, постраждалі від Чорнобильської катастрофи, непрацездатні за віком перераховують 50% від суми. Деякі категорії осіб зовсім звільняються від податку, а саме: неповнолітні, недієздатні правонаступники.

Докладніше про ставки податку зазначено в наступній таблиці:

 

Скільки часу займає оформлення спадщини?

Законом встановлено 6-місячний термін для прийняття спадщини (як по закону, так і по заповіту). На перший погляд, все просто. Однак саме нерідко виникають помилки, ціна яким – втрата спадщини.

Що необхідно знати про строки оформлення спадщини?

Відкриття спадщини

Спадщина за законом відкривається з моменту смерті особи. Дата, час зазначені у свідоцтві про смерть. Встановлений шестимісячний строк починається з наступного дня після смерті власника.

Якщо достовірні відомості про дату та час смерті відсутні, датою відкриття процедури вважається дата вступу в силу судового рішення про визнання особи померлою. Судове рішення вступає в силу не з момента проголошення, а через 30 днів після його прийняття.

Якщо правонаступник не є першочерговим, він може претендувати на майно, наприклад, після відмови від спадщини представників переважних черг. В даному випадку шестимісячний строк обчислюється з моменту відказу від спадщини (з дня подання нотаріусу відповідної заяви).

Якщо першочергові родичі не з’явилися за спадщиною, при цьому документ про відмову не направили, спадкоємці наступної черги можуть претендувати на майно після закінчення 6-ти місяців із дня відкриття процедури. Для них відводиться всього лише 3 місяці для подання заяви.

Більше про терміни ми розповідали у статтях “Строк позовної давності у спадковому праві“.

Продовження та скорочення строків

Встановлений шестимісячний строк продовжується, якщо серед правонаступників є зачата, але не народжена дитина. Строк продовжується до народження дитини.

Скорочений строк у 3 місяці, як ми відзначили раніше, діє для наступних черг спадкоємців, якщо правонаступники попередніх черг не виявили бажання прийняти спадщину протягом відведених 6-ти місяців.

Відновлення пропущених строків

Якщо протягом встановленого 6-місячного строку представники переважної черги не оформили спадщину, така можливість з’являється у родича наступної черги.

Проте бувають ситуації, коли першочерговий спадкоємець не звертається до нотаріуса з поважної причини. Наприклад, внаслідок хвороби або тривалого відрядження. Або його не поставили до відома про смерть родича. В даному випадку особі потрібно звернутися до суду та продовжити пропущені терміни, щоб реалізувати своє спадкове право. Необхідно надати документи, що свідчать про поважність причин пропуску.

Зверніть увагу! Термін для направлення позовної заяви теж обмежений 6 місяцями.

Пропустили терміни? Прочитайте нашу статтю “Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?“.

Реєстрація спадкового майна

Спадкові об’єкти належать правонаступників не з моменту видачі свідоцтва, а з моменту відкриття процедури. Є майно, право власності на яке необхідно переоформити, щоб повноцінно їм володіти та розпоряджатися.

Стосовно рухомого майна (меблі, одяг, книги, інструменти, побутова техніка та інше) – спадкоємці стають його повноправними власниками з моменту відкриття процедури.

Існують особливі положення щодо майна, яке обмежене в обороті (зброя). Спадкування відбувається на загальних підставах, але в подальшому слід оформити спеціальний дозвіл в ОВС.

Деяке майно слід перереєструвати, поставити на облік. Наприклад, процедура оформлення спадщини без заповіту об’єктів нерухомості та земельних ділянок завершується з моменту перереєстрації прав власності в Держреєстрі. Успадковані транспортні засоби необхідно перереєструвати в органах ДАІ.

Ще більше по цій темі ми розповіли у статті “Спадщина за законом, якщо немає заповіту“.