Договір про сплату аліментів на дитину: форма, зміст, порядок укладання, зразок

Угода про сплату аліментів – один із видів цивільно-правових договорів, сторонами якого є аліментоотримувач та платник.

Раніше в статті “Договір про визначення місця проживання дитини (зразок)” ми розповіли, навіщо оформляти такий договір та що робити, якщо колишній чоловік не виконує умови.

Документ визначає спосіб, порядок, розмір аліментних виплат, відповідальність сторін, інші умови. Добровільна угода – альтернативний варіант судового рішення про стягнення аліментів.

Згідно із законодавством, аліментні відрахування виплачуються на користь:

• малолітніх та неповнолітніх дітей;
• повнолітніх недієздатних дітей;
• престарілих батьків;
• непрацездатних подружжя;
• колишньої дружини, вагітної або яка виховує малолітню дитину, якій ще не виповнився рік.

Питання, пов’язані із укладенням, дією та розірванням аліментного угоди, врегульовані ст. ст. 189 СК України.

Добровільна угода або виконавчий лист?

Угода про сплату аліментів має силу виконавчого документа. Як стягують аліменти за виконавчим листом ви дізнаєтеся, ознайомившись з нашою статтею.

У разі відмови в перерахуванні коштів, стягував повинен отримати виконавчий запис нотаріуса та надати договір в службу судових виконавців, які в подальшому будуть займатися стягненням аліментів.

На відміну від судового рішення або виконавчого листа, сторони договору можуть вносити зміни – змінювати порядок, форму виплат та інші умови договору.

Наведемо приклад: суд встановив для батька дитини обов’язкові виплати аліментів у вигляді фіксованої суми. Через деякий час платник влаштувався на високооплачувану роботу. Мати дитини змушена повторно звертатися з позовом про перегляд розміру виплат. При наявності угоди, перегляд умов аліментних виплат відбувається в договірному порядку.

Порядок укладання угоди

Як і всі цивільно-правові угоди, аліментний договір укладається з добровільної згоди сторін.

Договір про виплату аліментів на дитину можна укласти не лише після розлучення, але і під час шлюбу. Закон не забороняє подружжю встановлювати порядок матеріального забезпечення у період шлюбу.

Форма

Угода про аліментні виплати складається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Зміст

Угода про аліментні виплати – важливий документ, до його складання потрібно підійти серйозно. Договір не повинен містити двозначних формулювань, які згодом можуть призвести до юридичної колізії. Стиль документа повинен бути офіційним, зміст – гранично зрозумілим.

Основні та додаткові умови

Текст угоди повинен містити такі обов’язкові моменти:

• інформацію про отримувача та платника аліментів;
• розмір грошових виплат;
• порядок, умови, терміни виплат;
• відповідальність сторін;
• дату укладення;
• підписи.

В угоді можуть бути прописані також і додаткові умови. Приміром, порядок індексації аліментів з урахуванням інфляції, збільшення або зменшення розміру виплат і таке інше.

Сторони

Як ми відзначили раніше, сторонами в угоді виступають аліментоотримувач та платник. Як правило, це батьки дитини або її законні представники. У документі зазначаються:

• повні анкетні та паспортні дані;
• реєстрація та місце проживання;
• банківські рахунки;
• контактні телефони.

Розмір та порядок виплат

Сторони можуть встановити як фіксований розмір аліментних виплат, так і у відсотковому співвідношенні до заробітної плати:

• не менше 25% на одну дитину;
• 30% – на двох дітей;
• 50% – на трьох і більше дітей.

Батькам не забороняється визначити комбінований порядок виплат.

Сторони також визначають, яким чином будуть надходити кошти: банківським переказом або готівкою, з оформленням розписок.

Раніше ми розповіли, в якому порядку та в якому розмірі стягуються гроші на одну дитину, на двох дітей або на чотирьох дітей.

Строки виплат

Як правило, батьки встановлюють регулярні щомісячні платежі. За згодою аліментоотримувача, другий батько може виконати разовий платіж у великому розмірі (наприклад, при вступі дитини до ВУЗу або у разі придбання на її ім’я нерухомості).

Відповідальність сторін

Це обов’язковий пункт угоди, який стимулює платника перераховувати аліменти. При несплаті або приховування джерела доходу встановлюється штраф (фіксований, або у вигляді відсотка від суми заборгованості).

Разом з тим, платник має право зобов’язати другу сторону використовувати аліменти виключно в інтересах дитини. А також встановити обов’язок інформувати про зміну місця проживання або банківських рахунків.

В якому випадку аліментні зобов’язання припиняються, ви дізнаєтесь, прочитавши нашу статтю “Як законно не сплачувати аліменти?”

Порядок внесення змін, доповнень

Договір про сплату аліментів може бути доповнено або змінено за згодою сторін.

Внесення змін і доповнень оформляється окремим документом, який також нотаріально посвідчується.

Якщо одна зі сторін не бажає вносити зміни або доповнювати угоду, друга сторона має право вирішити спірне питання в судовому порядку.

Розірвання угоди

Відмова від виконання зобов’язань в односторонньому порядку не допускається. Договір можна розірвати достроково – виключно при обопільній згоді стягувача та платника. При цьому сторони складають відповідний документ, який підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо одна із сторін заперечує проти дострокового припинення, зробити це можна в судовому порядку. Заявнику потрібно надати вагомі докази того, що угоду потрібно розірвати.

Якщо вас цікавить, як проводиться розрахунок аліментних платежів, рекомендуємо ознайомитися зі статтею “Як розраховуються аліменти на одну дитину (формула розрахунку)“.

Термін дії

У більшості випадків угода діє до повноліття дитини. Але сторони можуть вказати додаткові підстави для припинення зобов’язань або встановити інший строк. Приміром, якщо дитина захворіла або поступила в навчальний заклад, договір може бути продовжений.

До речі, як стягнути гроші на дитину в суді, ми розповіли тут.

Визнання угоди недійсною

Договір про виплату аліментів – правовий документ. Він визнається недійсним, якщо в процесі укладення були допущені порушення ГКУ, а саме:

• однією з сторін була недієздатна або неповнолітня особа;
• договір підписаний в результаті тиску, погрози, насильства;
• документ підписаний особою, що перебувала у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• розміри виплат нижче встановлених законом;
• умови угоди порушують положення неповнолітнього (наприклад, розміри та способ виплат);
• договір нотаріально не посвідчений.

До суду з позовом про визнання угоди недійсною має право звернутися батько, законний представник неповнолітнього, орган опіки та піклування.

У разі визнання договору недійсним, платнику повертаються всі перераховані ним кошти і компенсується вартість майна, переданого в рахунок сплати аліментів.

Крім цього, повернення аліментів можливо при оспорюванні батьківства. Докладніше про це в даній статті.

Докладнішу інформацію про оформлення батьківскої угоди при розлученні ви знайдете в статті “Угода про утримання дитини, розірвання шлюбу (зразок).”

Схожі статті

Угода про утримання дитини, розірвання шлюбу (зразок) Як доказати, що батько платив аліменти на дитину? Розмір аліментів на двох дітей в Україні Аліменти на 4 дітей: порядок, розмір, кількість відсотків Аліменти з продажу автомобіля: платити чи не платити? Порядок стягнення аліментів за виконавчим листом