Як відсудити спадщину (визнання заповіту недійсним та інші підстави)

Визнання заповіту недійсним… Як це можливо?

Всім відомо, що власник майна має право володіти, користуватися, розпоряджатися власністю на свій розсуд. В тому числі вирішувати, хто стане власником у разі його смерті. Волевиявлення спадкодавця оформляється письмовим, нотаріально завіреним документом – заповітом. Більше про отримання спадщини за заповітом ми розповіли в статті “Спадщина за заповітом“.

Але бувають випадки, коли воля власника не влаштовує найближчих родичів – чоловіка чи дружину, дітей, батьків, сестер та братів. А особливо, якщо за відсутності документа останні гарантовано отримують власність спадкодавця. Тоді виникає резонне питання – чи позбавляється родич права на спадщину, якщо не згаданий в заповіті? Можна відсудити хоча б частину спадкового майна, яким розпорядився власник ще за життя?

Дійсно, закон надає можливість оскаржити заповіт. Сьогодні ми про це розповімо.

Однак хочемо попередити: власність, при наявності заповіту, відсудити можна. Але зробити це досить складно. Наші закони, як і закони інших держав, стоять на захисті прав власника по відношенню до його особистого майна. Визнати заповіт недійсним можна, якщо тільки порушений закон.

Права спадкодавця

Оформити заповіт у нотаріуса досить просто. Для цього потрібно надати мінімум документів – паспорта самого заповідача та майбутніх правонаступників.

Власник може на власний розсуд розпорядитися особистим майном, передавши іншим особам:

• всю власність;
• будь-яку її частину;
• вказати конкретного спадкоємця або частину, яка йому буди належати.

Закон наділяє заповідача наступними правами:

• Спадкодавець має право передати власність будь-якій особі, незалежно від наявності громадянства, реєстрації та інших умов.
• Спадкоємцями за заповітом можуть виступати також юридичні особи.
• Власник має право розподілити спадкову масу між громадянами, які не перебувають з ним у спорідненості.
• Власник має повну свободу волевиявлення. Іншими словами, ніхто не має права вплинути на його рішення, в іншому випадку документ буде визнаний судом недійсним.
• Заповідач може позбавити власності конкретних осіб, прямо вказавши це в документі. Крім цього, позбавити спадщини можна, оформивши спеціальне розпорядження, чи ж просто не згадувати родича у заповіті. Причину позбавлення спадщини вказувати не потрібно.
• Спадкодавець може в будь-який момент внести зміни або скасувати своє волевиявлення.

В останньому випадку, для анулювання чи зміни раніше оформленого документа, слід звернутися до нотаріуса, який засвідчив попередній документ. Нотаріус оформить розпорядження про скасування чи засвідчить новий заповіт, текст якого буде змінено – частково або повністю. Після підписання та реєстрації нового документа, попередній скасовується.

Заповіт та спадкоємці з обов’язковою часткою

Деякі власники через неуважність (а іноді спеціально), позбавляють прав на майно свого найближчого родича – чоловіка/дружину, сина/дочку, батьків. У житті таке буває досить часто.

Однак якщо позбавлений спадщини родич не досяг повноліття, непрацездатний (пенсіонер, інвалід), йому в обов’язковому порядку належить частка спадкової власності. Насправді ця частина менше бажаної – лише половина від спадщини, яку він отримав би за законом. Однак і це добре, ніж взагалі нічого.

Таким чином, неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти заповідача, престарілі мати/батько, переживший спадкодавця чоловік/дружина, отримують частину власності, якщо порушено право обов’язкової частки.

Заповіт і негідні спадкоємці

Позбавлення обов’язкової частки – не єдина причина для оскарження волевиявлення власника. Злочин чи незаконні діяння, вчинені майбутнім правонаступником, також служать причиною визнання заповіту недійсним.

Суд визнає спадкоємця негідним та позбавить прав на майно, якщо…

• він вчинив кримінальне правопорушення щодо власника чи інших правонаступників, це доведено та підтверджується судовим вироком;
• чинив психологічний вплив на інших правонаступників або спадкодавця, намагався стати одноосібним одержувачем майна або збільшити власну частину;
• не виконував або неналежно виконував покладені на нього зобов’язання по забезпеченню спадкодавця (наприклад, не перераховували належні за законом аліменти);
• ухилявся від виконання обов’язків по відношенню до дитини (нинішньому спадкодавцю), в результаті чого позбавлений батьківських прав.

Як ми відзначили раніше, визнати громадянина негідним правонаступником, а також позбавити його права на майно можна тільки в судовому порядку.

У більшості випадків позивачами у цій категорії справ стають спадкоємці, які отримали інформацію, що дає право на оскарження волі померлого.

У позові викладаються обставини справи, зазначаються докази, які підтверджують викладене (набув чинності вирок суду, рішення про позбавлення прав на дитину, докази фактів морального впливу на правонаступників або власника – аудіозапис переговорів, листування, пояснення свідків).

Суд проаналізує отримані документи, винесе рішення – відмовить у задоволенні позову чи задовольнить заявлені вимоги.

В останньому випадку заповіт скасовується, а розділ спадкової власності відбувається між законними правонаступниками – в порядку черговості. Особи, згадані заповідачем, вже не зможуть претендувати на майно, крім випадку, коли вони є законними правонаступниками. В статті “Спадкування за законом – хто має право на спадщину в Україні?” ми розповідали, які черги спадкоємців існують та які є нюанси при отриманні майна законними претендентами.

Після вступу в силу рішення суду про визнання заповіту недійсним, видані на його підставі свідоцтва про спадщину анулюються, оформляються нові – родичам, що набрав спадкові права за законом.

Порядок визнання заповіту недійсним

Заповіт – документ офіційний, при його складанні слід дотримуватися вимог ЦПК України. Якщо форма або текст суперечать закону, суд визнає його недійсним повністю або частково.

Недійсність заповіту – прекрасна можливість для родичів, позбавлених майна, отримати свою частку у спадковій власності.

У законі перераховані обставини, за наявності яких документ можливо анулювати. Отже, заповіт визнається недійсним у суді, якщо…

• документ не відповідає закону та іншим нормативно-правовим актам;
• містить умови, які порушують правовий порядок, моральні цінності;
• є уявним (не відповідає своїй основній меті) або удаваним (з його допомогою реалізується інша угода або інші правовідносини – з іншими умовами);
• підписаний особою, повністю або частково позбавленою дієздатності, або дієздатність якої обмежена (даний факт повинен бути підтверджений відповідним судовим рішенням);
• підписаний неповнолітнім, який ще не придбав дієздатність;
• в момент оформлення власник не усвідомлював сенсу того, що відбувається, не віддавав звіт своїм діям – в результаті важкої хвороби, впливу сильнодіючих препаратів, наркотичних, психотропних засобів, алкоголю;
• власника умисно ввели в оману щодо обставин спадкування;
• щодо заповідача застосовувалися загрози, шахрайські дії, фізичний або психічний вплив;
• мав місце несприятливий збіг обставин (наприклад, спадкодавець знаходиться в важкому матеріальному становищі).

Крім цього, воля спадкодавця може бути оскаржена не тільки в суді, але й безпосередньо у нотаріуса. Йдеться про нікчемний заповіт, який визнається таким, якщо…

• при його оформленні допущені порушення – не вказані дата, місце, відсутній підпис спадкодавця;
• нотаріально не посвідчений, або відсутній підпис посадової особи, яка повинна засвідчувати;
• підписаний кількома спадкодавцями;
• підписаний особою, яка представляє інтереси власника;
• оформлений при надзвичайних обставинах, але при цьому відсутні будь-які свідки;
• оформлений закритий заповіт і його надано нотаріусу без свідків;
• оформлений закритий заповіт, проте були відсутні надзвичайні умови.

Даний перелік підстав, які дають право анулювати заповіт, невичерпний. Якщо родичі мають підозру, що при оформленні документа порушені їх права, слід відразу ж звернутися до суду або до нотаріуса та домагатися скасування документу.

Зверніть увагу: підстави для скасування волі спадкодавця повинні бути вагомими. Наприклад, деякі спадкоємці помилково вважають, що їм належить частина власності тільки тому, що вони є найближчими родичами або дбали про заповідача.

Як відсудити майно?

Тепер докладніше розповімо про те, як визнати заповіт недійсним в суді – хто подає заяву, який суд правомочний розглядати позов, як грамотно скласти заяву, які документи потрібно подати суду.

Хто може звернутися до суду?

Позивачем по цій категорії справ є спадкоємець за законом, який не згадується в заповіті або прямо позбавлений спадщини, а саме:

• пережив спадкодавця чоловік/дружина;
• батько/мати;
• син/дочка.

Якщо першочергові спадкоємці відсутні, право оскарження отримують родичі другої черги, далі – в порядку черговості.

Крім цього, оскарувати волевиявлення можуть утриманці – непрацездатні громадяни, які перебували на забезпеченні більше одного року. Вони успадковують власність заповідача нарівні з законними правонаступниками.

Позови про недійсність заповіту розглядають міські або районні суди. Відповідачами в процесі виступають спадкоємці, зазначені в заповіті. Тому звернутися слід до суду за місцем проживання такого правонаступника.

Позовна заява

Позов складають з урахуванням вимог ЦПК України. Так, в документі вказується наступна інформація:

• назва, адреса одержувача (судова інстанція, повноважна розглядати позов);
• П.І.Б., місце проживання, контактні телефони заявника/відповідача;
• вартість власності, що увійшла в спадкову масу;
• П.І.Б., адреса останнього місця проживання спадкодавця, дата смерті;
• підтвердження спорідненості із заповідачем або дані про знаходження заявника на забезпеченні у спадкодавця;
• інформація, що стосується заповіту (дата, де оформлений, в якій нотаріальній конторі завірений), на яких умовах відбувається спадкування;
• інформація про спадкову власність;
• підстави для визнання заповіту недійсним (у чому виражаються допущені порушення закону);
• факт порушення прав заявника (якщо заявником виступає родич, який претендує на обов’язкову частку);
• яке протизаконне діяння вчинила особа, зазначена в заповіті (для позовів про визнання спадкоємця недостойним).

Далі слід викласти позовні вимоги:

• визнати право обов’язкової частки у спадщині;
• визнати заповіт повністю або частково недійсним;
• визнати правонаступника негідним.

На завершення вказується перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Додаток до позову

До суду, крім заяви, надсилається пакет документів. Вказати абсолютно всі документи неможливо, оскільки їх наявність залежить від характеру вимог. В обов’язковому порядку до позову додають:

• паспорт заявника;
• свідоцтво про смерть власника;
• заповіт;
• документи, які підтверджують спорідненість зі спадкодавцем (або факт знаходження заявника на утриманні);
• правовстановлююча, реєстраційна документація на власність, що підлягає спадкуванню.

В якості додаткових документів в суді можуть бути представлені:

• медичні документи, виписки з лікарняної картки;
• висновок судово-психіатричної, судово-почеркознавчої експертиз;
• пояснення свідків;
• розшифровка телефонних переговорів, відеозапис, листування та інше.

 Строк позовної давності для оскарження заповіту

Законодавець обмежив термін давності родичам, які бажають оскаржити волю спадкодавця.

• При визнанні заповіту недійсним, а саме – нікчемним (документ не відповідає нормам закону), терміни давності дорівнюють 3 років та розраховуються з дня, коли родич дізнався або міг дізнатися про порушення його спадкового права.
• При оспорюванні заповіту (у разі відсутності вільного волевиявлення спадкодавця), строк на оскарження становить 1 рік та обчислюється з дня, коли встановлено факт, що спричинив його недійсність.

У нашій попередній статті “Оформлення спадщини без заповіту – терміни, черговість, порядок оформлення, документи” ми розповіли про порядок спадкування майна без заповіту.