Стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів (зразок позовної заяви)

Стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів – право батьків, з яким проживає дитина, отримати компенсацію. А заодно і покарати боржника за те, що він не виконав покладені на нього зобов’язання – допустив прострочення аліментних виплат. Або зовсім припинив перерахування коштів, призначених для дитини.

Раніше в статті “Кримінальна відповідальність за несплату аліментів” ми докладно розповіли, при яких обставинах відносно боржника може бути зареєстроване кримінальне провадження.

Неустойка за несплату аліментів стягується на підставі ст. 196 СК України. Батьки, які отримують аліменти на дитину, цікавляться цим питанням, адже в деяких випадках штраф значно перевищує саму заборгованість. Настільки, що судді іноді вважають її неспівмірною і зменшують (наприклад, рішення Самарського районного суда м. Дніпропетровська від 18 квітня 2016 року, справа № 206/6537/15-ц.).

Неустойка за несплату аліментів

Штрафні санкції по аліментах – один з видів матеріальної, цивільної відповідальності. Іншими словами, це сума, розрахунок якої відбувається за встановленою формулою і залежить від…

• суми боргу;
• періоду несплати.

Відмінною особливістю неустойки по аліментах є те, що її одержувачем є не держава, а дитина боржника. Мета даних штрафних санкцій – дисциплінувати безвідповідального платника і додатково компенсувати потреби сина або дочки.

Порядок стягнення штрафних санкцій за аліментами встановлений ст. 196 СКУ, ЦК та Законом «Про виконавче провадження». Для розрахунку пені по аліментам можна скористатися калькулятором.

Хто стягує неустойку?

Деякі батьки вважають, що при наявності аліментного договору, виконавчого листа або наказу, яким встановлено аліментні зобов’язання, штраф за несплату стягується автоматично. І якщо документ переданий приставу для виконання, той зобов’язаний стягувати штрафні санкції з суми заборгованості. Це не так.

Вищеперелічені виконавчі документи є підставою для утримання аліментів на дитину, але ніяк не підставою для стягнення штрафних санкцій у разі їх несплати. Це різні поняття, які мають різну правову природу. Аліменти є основним зобов’язанням, а неустойка – це штрафні санкції, свого роду покарання за прострочення платежів. Кошти стягуються на підставі різних статей закону.

Разом з тим, суди вважають, що вимоги про стягнення штрафних санкцій за аліментами є акцесорними (взаємозалежними). А основним зобов’язанням у даному випадку виступають саме аліменти. Отже, позов необхідно розглядати в тому судовому органі, який встановив аліментні виплати.

До речі, гроші на утримання дитини можна не сплачувати цілком законно. В яких випадках це станеться, ви дізнаєтесь, якщо прочитаєте нашу статтю.

Принципи нарахування, порядок стягнення

В українському законодавстві встановлені основні принципи утримання штрафних санкцій:

1. Неустойка за несплату аліментів нараховується автоматично – починаючи з першого дня прострочення сплати аліментів. Це означає, що якщо батько дитини затримав зазначений платіж хоча б на один день, стягувач має право подати позов до суду. Зрозуміло, що мати не подає заяву відразу ж на наступний день – адже судові тяжби за кілька сотень гривень нікому не потрібні. Та й суди без особливого завзяття розглядають «дріб’язкові» позови.
2. Щоб ініціювати стягнення штрафу, слід врахувати деякі нюанси. По-перше, одержувачу потрібно мати виконавчий документ, яким встановлено аліментні виплати – договір або рішення суду. По-друге, платник повинен допустити прострочення виплати, тобто повинна утворитися заборгованість.
3. До аліментної неустойки не застосовуються загальні трирічні терміни давності. Мати, яка не отримала належні дитині кошти, має право вимагати їх (з пенею), навіть якщо пройшло п’ять-десять років.

Більше про ухилення від сплати аліментів на утримання дітей ми розповіли в нашій попередній статті.

Порядок стягнення

Отже, припустимо, протягом кількох місяців від платника не надходять належні аліменти для дитини. Що в такому випадку робити матері?

Алгоритм дій алиментоотримувача залежить від того, чи оформлений з батьком договір про утримання дитини, або аліменти стягуються за рішенням суду. І якщо за рішенням суду – чи перебуває дане рішення на руках у стягувача або відправлено в виконавчу службу.

• Якщо судове рішення надіслано для виконання приставу, слід подати заяву про розрахунок неустойки.
• Якщо рішення суду або аліментний договір знаходиться на руках у стягувача, потрібно для початку ініціювати стягнення аліментів – відправити приставу заяву з прикладеним до нього виконавчим листом. І тільки коли справа про стягнення аліментів буде зареєстрована – направити заяву про розрахунок.

Розрахунок штрафних санкцій здійснюється виконавцем, згідно з встановленою формулою. Проте заявник може самостійно здійснити розрахунок належної дитині суми.

Якщо є бажання, в інтернеті можна знайти калькулятор розрахунку пені по аліментам.

Розмір грошових коштів у вигляді неустойки є сумою заявлених позовних вимог. Тільки після отримання розрахунку стягувач зможе звернутися до суду із позовною заявою.

Позовна заява (зразок)

Щоб суд задовольнив вимоги, потрібно юридично грамотно скласти заяву. Можна звернутися до юриста або скористатися зразком, наданим нижче.

Заява має відповідати правилам, які передбачені ЦПК України. У позові відображається наступна інформація:

• назву суду;
• дані сторін – позивача та відповідача – П.І.Б., адреса, контактні номери телефонів;
• інформація про те, коли та де зареєстрований і розірваний шлюб;
• інформація про неповнолітню дитину, на користь якої утримуються аліменти;
• інформація про виконавчий документ, на підставі якого відбувається стягнення;
• період несплати та загальна сума заборгованості, що утворилася;
• розрахунок санкцій;
• вимога – стягнути з відповідача неустойку;
• реєстр документів, що додаються до заяви;
• підпис заявника, дата складання позову.

Разом із позовною заявою до суду надаються документи:

• виконавчий документ – аліментний договір, судове рішення, наказ, виконавчий лист;
• розрахунок, складений співробітником виконавчої служби.

Територіальна підсудність, судовий збір

Часто виникає наступна ситуація: подружжя розлучилися та роз’їхалися по різних містах. Дитина залишилася з матір’ю. І стає логічне запитання: в який конкретно суд слід подати заяву про стягнення штрафу – за місцем проживання мами або за місцем проживання батька?

Це питання у свій час було проблемним: деякі суди керувалися загальними правила підсудності. Якщо позовну заяву направляли до суду за місцем проживання матері – її повертали назад без розгляду. Деякі судді вважали, що аліментні виплати та штрафні санкції за їх прострочення взаємопов’язані, тому справа повинна розглядатися за місцем проживання матері – підсудність вибиралася на розсуд позивача.

На сьогоднішній день дане питання вирішене – суди розглядають позовні заяви за місцем проживання матері і дитини.

Як ми сказали раніше, нарахування штрафних санкцій випливає з аліментних зобов’язань. Позовні заяви про встановлення аліментів державним збором не обкладаються. Разом з тим, згідно п. 1.1 ч. 2, ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при подачі позову про стягнення грошових коштів (позов майнового характеру), стягується судовий збір у розмірі 1% ціни позовних вимог, не менше 0,4% мінімальної зарплатні.

Якщо позивач включає у позов декілька вимог, наприклад, про зміну розміру аліментів та стягнення неустойки за несплату коштів на дитину, необхідно розмежувати ці дві вимоги та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (Ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2017 року, справа № 464/4250/17).

Чи можна зменшити неустойку за несплату аліментів?

Так, можна. Суди допускають зменшення штрафних санкцій, це прямо передбачено п. 2 ст. 196 СКУ.

Разом з тим, підставами для зменшення розміру пені можуть бути обставини, в наслідок яких…

• погіршився майновий стан платника;
• змінився сімейний стан баржника.

Згідно закону, відповідальність за несплату коштів, призначених дитині, настає при наявності вини. Здавалося б, в суді боржник може розповісти про те, що не винен, не може знайти роботу, у нього на утриманні знаходиться старі батьки тощо. Цивільне законодавство відноситься до даного питання суворіше.

Боржник зобов’язаний вжити всіляких заходів, щоб виконати встановлені обов’язки. І тільки реальні форс-мажорні обставини або умови непереборної сили (війна, стихійне лихо, рішення органів державної влади) звільняють особу від відповідальності.

Зрозуміло, що аліментник не зможе в суді відповісти на питання: які незалежні від нього обставини змогли перешкодити перерахувати гроші на утримання власної дитини?

Неустойка за несплату аліментів – підстава для позбавлення батьківських прав

Деякі мами сумніваються, чи варто подавати позов і остаточно псувати стосунки з батьком дитини? Може, він одумається і все-таки повернеться обличчям до власного малюка?

Існують залізні аргументи на користь стягнення штрафних санкцій за несумлінне виконання аліментних зобов’язань.

• Неустойка за несплату аліментів корисна тим, що надалі батька можна позбавити батьківських прав. Судове рішення про стягнення коштів є доказом провини батьків.
• Розмір штрафних санкцій іноді перевищує розмір самого аліментного обов’язку в декілька разів. І проблема набуває вже страхітливого характеру.

Коли аліментна заборгованість становить 30 тисяч гривень – це одна справа. Погано, проте ситуацію можна виправити, знайти гроші та погасити борг. Але якщо до обов’язку приплюсовується ще й штрафні санкції у розмірі 300 тисяч гривень – все виглядає набагато гірше. Для мами неустойка за несплату аліментів – серйозний важіль тиску на колишнього чоловіка.

В статті “Відповідальність за несплату аліментів у Україні” ми розповіли про цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за несплату аліментів, до якої можуть бути притягнуті боржники.

Схожі статті

Як законно не платити аліменти? Аліменти з лікарняного листа: утримуються чи ні? Термін дії виконавчого листа за аліментними зобов’язаннями Відповідальність за несплату аліментів у Україні Як стягнути аліменти з цивільного чоловіка? Стягнення аліментів з премії