Встановлення факту прийняття спадщини

Згідно із законом, спадок можна прийняти двома способами:

  • звернутися до нотаріуса та отримати свідоцтво про право на спадщину;
  • фактично вступити у спадок.

На практиці не всі спадкоємці зразу ж звертаються до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва. Деякі з них проживали у спадковій квартирі з спадкодавцем та проживають після його смерті. Настає момент, коли треба оформити право власності на майно. У такому випадку потрібно юридично підтвердити факт прийняття спадщини.

Іноді фактичне володіння спадковим майном необхідно доводити в суді. Ви дізнаєтеся, як фактично прийняти спадщину та як грамотно складається заява про фактичне прийняття спадщини.

Раніше у статті “Спадкування за законом – хто має право на спадщину в Україні? “ми розповідали, хто із родичів може отримати майно померлого власника.

Прийняття спадщини

Згідно Цивільного Кодексу України, прийняти спадщину можна двома способами:

Другий варіант більш поширений, і реалізується, в свою чергу, шляхом подання заяви і шляхом фактичного прийняття спадщини.

Останній спосіб успадкування (неформальний) часто є причиною судових позовів між рідними померлого, оскільки в процесі фактичного спадкування виникають спірні ситуації. Адже спадкоємець володіє майном, не оформивши належні документи на право власності, і з часом з’являються нові правонаступники. Крім цього, нерідкі ситуації, коли спадкоємець не мав бажання або можливості у встановлені терміни оформити спадкову квартиру або будинок, але разом з тим фактично прийняв об’єкт. Надалі виникає необхідність продати або подарувати нерухомість.

У таких випадках правонаступники стають власниками майна, але лише з правом володіння і користування, але не розпорядження. Адже юридично прийняття спадщини не оформлено.

Щоб усунути цю проблему, до суду необхідно подати заяву про встановлення факту прийняття спадщини.

Як фактично прийняти спадщину?

Поняття фактичного (самостійного) прийняття спадщини передбачено ЦКУ. Правонаступник вважається прийняв спадкове майно, якщо він:

  • фактично володіє і управляє спадковим майном (проживає в квартирі або здає приміщення в оренду, обробляє земельну ділянку, експлуатує автомобіль або побутову техніку, користується речами спадкодавця);
  • забезпечує збереження майна (поміняв замок, встановив сигналізацію, передав річ на зберігання, перевіз спадкове майно до себе);
  • несе витрати по його утриманню (за свої кошти оплачує комунальні послуги, проводить ремонт приміщення або техогляд автомобіля, вносить плату за стоянку);
  • одержує належні спадкодавцеві кошти або борги (отримав залишок заробітної платні або пенсії, позикові кошти);
  • оплачує борги померлого, в тому числі відсотки за кредитом.
Читайте також:  Заява про фактичне прийняття спадщини

Звернення в нотаріальну контору з заявою про прийняття заходів щодо збереження спадщини можна розцінювати як фактичне прийняття. Оскільки павонаступник здійснює дії, спрямовані на збереження спадкового майна.

Перелік дій невичерпний. Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він здійснював будь-які інші дії, які свідчать про його бажання прийняти майно заповідача.

Такі дії можуть бути вчинені не тільки спадкоємцем, але іншою особою за дорученням.

Фактичне прийняття правонаступником якої-небудь частини майна передбачає прийняття спадкової маси в повному обсязі.

Коли спадкоємець повинен фактично прийняти спадщину?

Вступити у спадщину (як юридично, так і фактично) необхідно в 6-місячний термін з дня смерті спадкодавця. Іншими словами, правонаступник повинен здійснити вищезазначені дії в зазначений період.

Бувають ситуації, коли спадкоємець фактично вступив в права, не проживаючи спільно зі спадкодавцем. Мова йдеться про загальну власність, або частку у загальній власності. Відповідно до норм ЦКУ, співвласники є власниками і користувачами загального майна. Правонаступник після смерті спадкодавця зберігає свої права по відношенню до успадкованого майна, що перебуває в частковій власності.

Особливість даної ситуації в тому, що підтвердити фактичне прийняття традиційним способом важко. Суд буде оцінювати сукупність доказів, що свідчать про волевиявлення учасника часткової власності прийняти частку спадкодавця, у кожному випадку окремо.

Якщо правонаступник фактично вступив у спадщину, юридично оформити документи можна в будь-який час. Закон не обмежує термін обігу тимчасовими рамками.

Документи, що підтверджують факт прийняття спадщини

Фактичне прийняття майна можна довести, надавши разом із заявою:

  • довідку з місця проживання спадкодавця про те, що останній проживав спільно з правонаступником;
  • довідку від керуючої організації з підтвердженням фактичного користування майном;
  • чеки, квитанції, акти прийому-передачі та інші документи, що підтверджують витрати, пов’язані з володінням та управлінням спадковим майном;
  • заяви (в тому числі позовні), кредитні договори, розписки про отримання боргу та інші.
Читайте також:  Право на спадщину: як розділити майно між дружиною та дітьми?

Процедура оформлення факту прийняття спадщини у нотаріуса (зразок заяви)

Для оформлення фактичного прийняття спадкового майна слід звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Разом із заявою надати документи, які свідчать про фактичний вступ у спадщину.

Зверніть увагу! Якщо правонаступник прийняв хоча б один об’єкт із спадкової маси, цього достатньо для прийняття всієї спадщини. Разом з майном і правами спадкоємець приймає також борги спадкодавця.

Процедура оформлення спадщини в суді (зразок заяви про фактичне прийняття спадщини)

Фактичне прийняття довести нескладно. Але у деяких випадках без судової процедури не обійтися. До суду слід звертатися, якщо:

  • існує спір з приводу спадкового майна;
  • є інші правонаступники, які заявляють права на спадщину;
  • спадкоємець пропустив встановлений законом 6-місячний термін;
  • відсутнє документальне підтвердження прийняття спадщини.

Правонаступник подає позовну заяву до суду загальної юрисдикції за місцем свого проживання або за місцем знаходження майна.

Заява про фактичне прийняття спадщини

Заява такого характеру повинна бути складена з урахуванням вимог ЦПК України.

  • У верхній правій частині вказують повне найменування суду, дані заявника і зацікавленої особи (нотаріуса або інших спадкоємців).
  • Описова частина заяви містить П.І.П померлого, ступінь рідства, дату смерті. Також вказується інформація про фактично прийняте майно (перелік) та документах або свідченнях, що підтверджують таке прийняття.
  • Обов’язково зазначається причина пропуску 6-місячного строку, встановленого законом для оформлення спадку.
  • Вказується, чи звертався заявник до нотаріуса, і пояснються причини відмови у видачі свідоцтва.
  • Містяться посилання на нормативно-правові документи.
  • У резолютивній частині позову заявник просить встановити факт прийняття спадщини та наводить перелік доданих до позову документів.
  • Під текстом – підпис, дата.

Часто фактичне прийняття об’єкта спадкування підтверджується показаннями свідків. У цьому випадку в резолютивну частину заяви про фактичне прийнятя спадщини включають клопотання про виклик свідків.

Читайте також:  Оформлення права на спадщину за законом

До заяви додаються документи:

  • довідки щодо прописки спадкодавця або постійного місця проживання, свідоцтво про смерть;
  • правовстановлюючі, технічні та дозвільні документи на об’єкти спадкування;
  • документи, що підтверджують особистість правонаступника і ступінь споріднення зі спадкодавцем;
  • документи, які свідчать про факт прийняття об’єкта спадкування;
  • квітанція про сплату держмита.

Заяву, складена з порушенням правил ЦПК України, суд до розгляду не приймає.

Якщо з моменту відкриття спадщини минуло 6 місяців, в першу чергу слід поновити термін. Причини пропуску повинні бути поважними, інакше суддя відмовить у задоволенні позову. Раніше ми розповідали про це у статтях “Строки прийняття спадщини” та “Термін прийняття спадщини“.

При відсутності спору позов розглядається в особливому (спрощеному) провадженні. Заява в такому разі не містить жодних вимог, а тільки прохання встановити факт вступу у спадщину.

Якщо існує спірна ситуація, справа розглядається в позовному провадженні. Позовна заява в цьому випадку містить дві вимоги:

  • встановити факт прийняття спадщини;
  • визнати право спадкування.

Як правило, з заявою в суд звертається спадкоємець.

У судовій практиці є випадки, коли позивачем виступали правонаступники спадкоємця, який юридично не оформив вступ у спадщину за життя. А також банківська установа, в якій спадкодавець не оформив кредит. Причиною позову стало те, що правонаступник померлого, знаючи про борги заповідача, не поспішав юридично вступати у спадок, хоча фактично його прийняв.

Якщо вас цікавить, як встановити місце відкриття спадщини, ознайомтесь з нашою статтею.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні і залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовні експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему і ми допоможемо її вирішити! Задайте питання прямо зараз!

Отправить ответ

avatar
  Подписка  
Уведомления of