Оформлення права на спадщину за законом

У багатьох є родичі, після смерті яких залишиться будинок, квартира, машина та інша придбана ними власність. А значить, є ймовірність отримати все це у власність. Тому питання, які стосуються оформлення права на спадщину завжди були та залишаються актуальними.

Ми розповімо, як заявити право на спадкування, якщо власник за життя не подбав про заповіт.

Раніше ми розповідали, як здійснюється прийняття спадщини за заповітом.

Отримання права на спадщину – за заповітом або за законом?

Перш за все розберемося, яким чином набувається право на спадкування.Оформлення права на спадщину

Отже, майно можна отримати двома способами:

  • відповідно до волевиявлення власника – на підставі заповіту, підписаного та нотаріально посвідченого;
  • відповідно до правил черговості, тобто спадкування за законом (коли заповідальний документ не оформлявся).

В останньому випадку процес переоформлення не буде мати істотних відмінностей. Однак свої особливості все ж є.

За заповітом

При наявності заповіту, згадана в ньому особа є безумовним правонаступником. З умовою, що власник згадав у документі тільки одного спадкоємця. Якщо ж зазначені інші ймовірні претенденти, частка кожного буде залежати від волевиявлення власника.

Якщо спадкодавець вказав, якому правонаступнику і яка частка (або який конкретно об’єкт) належить, розділ буде відбуватися в такому порядку. Коли ж у документі визначені тільки майбутні претенденти (без поділу спадкової маси на частини), то за загальноприйнятими правилами кожна згадана особа отримує рівнозначну частину власності.

Заповіт має вагомі «підводні камені». Правонаступнику слід врахувати, що претендувати на спадщину можуть і інші родичі – навіть всупереч волі заповідача, який забув про них.

Так, право на обов’язкову частку спадщини мають…

  • непрацездатні пережили заповідача чоловік/дружина;
  • непрацездатні мати/батько;
  • дитина, яка не досягла повноліття;
  • повнолітня непрацездатна дитина;
  • інші недієздатні утриманці або особи, дієздатність яких обмежена.

Зазначеним вище особам не потрібно звертатися в суд, якщо навіть вони виключені із списку претендентів. Законодавець передбачив для них можливість отримання обов’язкової частки майна.

Крім того, волевиявлення власника може оскаржити і інший його родич, обділений увагою. Тоді для особи, вказаної у заповіті, оформлення права на спадщину буде під загрозою – необхідно звертатися до суду.

Потенційному одержувачу, який згаданий у заповіті, слід переконатися, що документ оформлений грамотно та відповідає вимогам закону. А сам він є гідним претендентом.

Зверніть увагу! Заповіт набуває юридичну вагомість лише після смерті власника. До цього моменту документ можна скасувати та оформити новий. Повідомляти про це визначених у первісному заповіті осіб зовсім не потрібно.

До речі, в статті “Договір дарування або заповіт – що краще та дешевше?” ми розповіли, що вигідніше оформити.

Читайте також:  Встановлення факту прийняття спадщини

За законом

Коли власник не закріпив волевиявлення у заповіті, оформлення права на спадщину здійснюється за правилами, які визначені в законі.

Хто може отримати спадок без заповіту?

В законі чітко передбачено, коли і хто може отримати частку майна, коли відсутній заповіт.

Процедура законного спадкування заснована на принципі черговості. Іншими словами, всі близькі (і не дуже) родичі та особи, які є претендентами, поділені на п’ять черг. Черговість залежить від близькості спорідненості. Перша черга — найближчі рідні – переживший чоловік/дружина, діти, батьки. У другу чергу успадковують сестра/брат, бабусі/дідусі. У третю групу входять рідні тітки/дядьки і так далі.

Якщо ви перебуваєте з власником у спорідненості, перш за все, визначитеся з черговістю. Належите до першої групи? Негайно звертайтеся до нотаріуса та ініціюйте оформлення права на спадщину.

Відноситеся до другої або іншої черги? Нотаріус закличе вас до спадщини, якщо всі претенденти з вищестоящих груп…

  • відсутні;
  • добровільно оформили відмову;
  • не звернулися із заявою у встановлені терміни;
  • визнані судом негідними спадкоємцями.

Так працює принцип черговості. Перш за все, отримати власність зможуть родичі першої групи. Якщо такі відсутні, або написали відмовну заяву (не бажають отримувати власність), претендентами стають родичі, що входять у другу групу (брат/сестра, бабуся/дідусь). І далі за списком…

Правонаступник, який бажає оформити власність, зобов’язаний надати документи, що засвідчують ступінь споріднення з власником або перебування у нього на утриманні. Коли спорідненість підтверджено, вирішується головне питання – до якої черги претендентів належить заявник, і чи може він претендувати на отримання частки.

У законі встановлено правило – вся власність померлого ділиться на рівні частини між родичами, які входять в одну чергу.

Потрібно пам’ятати, що поділу підлягають не тільки спадкові об’єкти (нерухомість, земельні ділянки, автомобілі, грошові кошти та інше), але й борги (матеріальні та грошові – іпотечна кредитна, комунальна заборгованість і так далі). Заборгованість буде розділена між правонаступниками і в подальшому стягнута з них. Більше про те, хто та як сплачує борги – в нашій статті “Виплата боргів, які входять у склад спадщини“.

Читайте також:  Як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття?

Документи, що підтверджують право на спадкування

Безумовно, людина «з вулиці» не прийде до нотаріуса і не стане заявляти про намір отримати майно. У нотаріальну контору потрібно представити цілий пакет документів.

Список досить довгий. Необхідні документи умовно поділяють на дві групи – основні й додаткові.

Основні документи

Не важливо, які об’єкти є у списку та яким способом претендент отримує майно (за законом чи за заповітом). Нотаріусу, крім заяви, потрібно пред’явити…

  • паспорт;
  • свідоцтво про смерть власника;
  • документи, що підтверджують спорідненість (свідоцтва про народження, шлюб або розлучення, виписка з актового книги, судове рішення та інше);
  • документи, які підтверджують місце відкриття процедури:
  • довідки з керуючої організації, копія будинкової книги (про реєстрацію власника);
  • інформація про зняття спадкодавця з реєстраційних обліків.

Додаткові документи

Для кожної справи нотаріусу також будуть потрібні додаткові документи. Їх наявність залежить від кількості правонаступників, виду спадкових об’єктів та інших нюансів.

Наприклад, якщо претендент не може особисто прибути до нотаріуса та оформити право на спадщину (з причини хвороби, віддаленості місця проживання, зайнятості), це роблять представники. Для підтвердження повноважень слід надати довіреність. Документ дає право брати участь у процедурі оформлення майна, звертатися із запитами та представляти інтереси правонаступника в держустановах – Держреєстрі, МБТІ, в оціночних організаціях, банках, РАГСах, ЖЕКах, ДАІ і так далі.

Якщо правонаступник не бажає приймати власність, до справи потрібно долучити оформлену належним чином «відмовну» заяву.

Якщо претендент звільнений від сплати держмита, потрібно представити документ, що дають таке право:

  • висновок медекспертизи, що підтверджує інвалідність;
  • довідку про прописку та про склад сім’ї (вказується кількість осіб, які проживають, та період проживання);
  • рішення суду, на підставі якого заявник визнаний недієздатним;
  • свідоцтво про народження дитини.

Багатьох спадкоємців цікавить питання: якщо який-небудь документ відсутній, чи можна звертатися до нотаріуса або заява прийнята не буде?

Навіть якщо не всі документи зібрані, в нотаріальну контору треба звертатися як можна швидше.

  • По-перше, відкладаючи візит, в кінцевому підсумку можна пропустити встановлений для оформлення термін — і втратити право на оформлення спадщини.
  • По-друге, кожна ситуація індивідуальна. Тому окремі документи, на збір яких спадкоємець витратить багато часу, можливо, і не знадобляться.
  • По-третє, при відсутності довідки або виписки, нотаріус не може відмовити у прийнятті та реєстрації заяви.

Збір документів спрощується, якщо заявник звернувся в нотаріальну контору відразу після відкриття спадкової процедури. Не потрібно намагатися зібрати всі без винятку документи. Головне – оформити заяву, а інші папери можна надати пізніше.

Читайте також:  Порядок оформлення спадщини після смерті

Деякі вважаю, що строк для прийняття власності безмежний. Думка помилкова. Закон встановив обмеження – півроку. І час починає обчислюватися після відкриття спадкової процедури. Якщо особа визнана померлим заочно – з моменту вступу в силу рішення суду.

Як ми відзначили раніше, відкладати візит в нотаріальну контору не слід. Родич, який пропустив 6-місячний установлений строк, втрачає право на спадкування. Пропущений строк відновлюється тільки в суді. З цим нерідко виникають складнощі – претенденту потрібно не тільки оформити та подати позов, але також довести судді, що перешкодою для своєчасного звернення до нотаріуса стала поважна причина.

Куди звернутися?

Заява направляється на адресу нотаріуса, який розташований за місцем відкриття процедури.

Оформлення права на спадщину

Якщо власник ще при житті склав заповіт, заяву розглядає нотаріус, який посвідчив і зберігає у себе документ. Як правило, заповіт оформляється в конторі, що територіально відноситься до місця проживання власника.

Куди звертатися родичам, які не знають, де проживав померлий останнім часом? У такому разі документи подають нотаріусу за місцем реєстрації значущих спадкових об’єктів нерухомості (квартири, земельної ділянки і так далі) або за місцем їх розташування.

Право на спадкування за законом – алгоритм дій

Щоб прийняти майно, законний претендент повинен…

  1. встановити, чи не склав власник заповіт. Якщо документ оформлений з порушенням норм закону, потрібно звернутися до суду та вимагати визнати його нікчемним;
  2. визначитися з черговістю правонаступників (якщо спадкоємець – утриманець, черговість неважлива, оскільки права на спадкування виникнуть у будь-якому випадку);
  3. відвідати нотаріуса та скласти заяву;
  4. зібрати та надати пакет документів, які перелічені вище;
  5. сплатити обов’язкове держмито;
  6. отримати свідоцтво;
  7. направити документи в Держреєстр або інші реєстраційні установи – для переоформлення майна;
  8. отримати Свідоцтво про власність.

Ще більше інформації по цій темі – в нашій статті “Спадкування за законом – хто має право на спадщину?“.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

6
Отправить ответ

avatar
3 Тем комментариев
3 Ответов
3 Подписчиков
 
Популярный комментарий
Популярное обсуждение
  Подписка  
новейшим старейшим рейтингу
Уведомления of
Ольга
Гость
Ольга

Підскажіть, куди звертатись у такій ситуації : півтора роки тому помер чоловік моєї сестри та батько трьох неповнолітніх дітей, всі мешкають за кордоном( в т.ч. покійний). Цього року вони приїздять в Україну та хочуть оформити спадщину ( квартиру, за якою наглядає сестра покійного). Чи треба везти якісь документи з консульства, можливо щодо останнього місця проживання спадкодавця, чи достатньо буде свідоцтва про смерть?

Ирина
Гость
Ирина

Помер батько , після смерті я (донька ) звернулась до нотаріуса , за місцем знаходження рухомого майна , оскільки реєстрації на момент смерті батько не мав , нерухомості теж , успадковуються тільки відкриті вклади у Приватбанку а також гроші , які залишились на зарплатній картці в Урсиббанку,юридична адреса яких в Києві , сам батько все життя мешкав у Миколаєві. Нотаріус у Києві відкрив спадкову справу, дав мені витяг із спадкового реєстру , та надрукував запиту до банків , для надання інформації з рахунків померлого .Вже пройшло 6 місяців , я звернулася до нотаріуса для утримання свідоцтва на право на спадщину… Читать далее »

Софія
Гость
Софія

Доброго дня! Підскажіть, будь ласка, яка процедура входження у спадок, якщо є заповіт, у ньому вказане лише моє ім’я, але у мене немає українського паспорта. Оскільки я проживаю в іншій країні. Я числюсь в посольстві. Чи вплине це на суму податку?