Шлюбний договір в Україні. Права та обов’язки подружжя

У Україні шлюбний контракт поки що не не набрав особливої популярності. Можливо, це пов’язано з тим, що можливість укладати письмові угоди між подружжям з’явилася не так давно. Хоча якусь подоба шлюбних контрактів на пострадянському просторі існувала і називалася вона «договорами про правовий режим майна подружжя».

У США і Європі такі угоди традиційні, і давно вважаються невід’ємною частиною шлюбних стосунків. В європейських державах 65% подружніх пар починають спільне життя зі шлюбного контракту.

Умови шлюбного договору

Основні положення, порядок укладення, дії та розірвання шлюбного договору встановлені Главою 10 СК України. Обов’язкові умови угоди такі:

• Форма договору — письмова, нотаріальне завірення – обов’язкове.
• Сторони – контракт укладається між чоловіком і жінкою, законно одруженими, або між чоловіком і жінкою, які мають намір узаконити стосунки.
• Момент укладення шлюбного контракту – договір укладається до реєстрації шлюбу або в будь-який момент після вступу в шлюб.
• набрання законної сили – якщо договір укладений у шлюбі, він вважається дійсним з моменту його нотаріального посвідчення. Нотаріально завірений договір, укладений до шлюбу, набирає чинності після реєстрації шлюбного союзу. Контракт можна укласти після розірвання шлюбу.
• Предмет – шлюбний договір регулює майнові відносини (права та обов’язки) подружжя або пари, яка бажає вступити в шлюб. Особисті правовідносини не повинні бути предметом угоди.

• Зміна умов – шлюбний договір – двостороння угода. Одностороння зміна прописаних у документі умов – неприпустима. У разі доповнення або зміни положень, сторони укладають додаткову угоду та завіряють документ у нотаріуса.
• Відповідальність сторін – у контракті стандартні цивільно-правові санкції не застосовуються.
• Розірвання – такі угоди, як правило, діють протягом шлюбу і перестають діяти після розлучення. З цього правила є винятки.

Вказані умови є обов’язковими і повинні бути прописані в угоді. Відсутність якої-небудь з них служить підставою для визнання договору недійсним. Зупинимося докладніше на деяких пунктах.

Зміст

До змісту документа слід поставитися відповідально. Договір необхідний для того, щоб врахувати інтереси обох сторін. Чоловік і дружина повинні знаходитися в рівному матеріальному становищі як під час шлюбу, так і після його розірвання.

В іншому випадку суд визнає договір недійсним, оскільки його умови ставлять одну зі сторін у невигідне становище.

Згідно закону, сторони не мають права включати в шлюбний контракт положення, які…

• обмежують правоздатність або дієздатність сторін, їх право на звернення в судові органи;
• регулюють особисті (немайнові) правовідносини;
• мають відношення до неповнолітніх дітей;
• обмежують право на матеріальне утримання непрацездатних і нужденних осіб.

Даний перелік не є вичерпним. Договір визнається недійсним, якщо його умови ставлять яку-небудь сторону в несприятливе становище чи суперечать сімейного законодавства.

Режим власності

Шлюбним договором подружжя змінює існуючий порядок володіння, розпорядження та користування майном. Встановлює власний режим роздільної, часткової та особистої власності. При цьому застосовуює режим як до майна, яке існує на момент підписання договору, так і до того, що придбане в шлюбі.

Наприклад, подружжя визначили, що майно, яке є у кожного з них на момент укладення шлюбного контракту, належить до спільної власності. Часткова власність буде застосована до майна, придбаного за кредитні кошти, в залежності від внесеної частини. Режим роздільної власності застосовується до майна, придбаного кожним з них окремо після укладення шлюбу.

Предмет

Як ми зазначили, шлюбний договір регулює права та обов’язки щодо майна, яке придбано кожною стороною до шлюбу, а також в період подружніх відносин. До такого майна можуть належати:

• об’єкти нерухомості;
• рухоме майно;
• депозитні вклади, цінні папери;
• частка у статутному фонді підприємства;
• доходи від професійної діяльності, пенсія, соціальні та нецільові виплати і таке інше.

Шлюбний договір повинен містити не тільки перелік майна, але і відмінні реквізити об’єктів, які дозволяють їх ідентифікувати: реєстраційні та кадастрові номери, марку, модель і так далі.

Права та обов’язки сторін

Це ключові умови шлюбного контракту. Існують загальні права і обов’язки, які рекомендується прописати в документі:

• подружжя зобов’язане дбайливо ставитися до майна, незалежно від того, хто є власником;
• сторони мають право користуватися спільно нажитим майном на загальних підставах;
• чоловік і дружина можуть укласти угоду після взаємного погодження умов;
• предметом ризикової угоди не можуть виступати об’єкти спільної власності;
• чоловік або дружина мають право користуватися майном іншої сторони і втрачають таке право при розірванні шлюбу;
• сторони мають право реалізувати майно, гроші від реалізації будуть спільно нажитим майном.

Доходи і витрати

Іноді сторони визначають в договорі процес розподілу спільних або особистих доходів і витрат.

До сімейних витрат відносять будь-які витрати, що дозволяють забезпечити нормальну життєдіяльність членів сім’ї. Законодавець не встановлює перелік витрат, подружжя самі визначають, які з них включити у договір. Наприклад, стандартні сімейні витрати такі:

• оплата послуг ЖКГ;
• купівля продуктів харчування, речей, ліків;
• витрати на навчання членів сім’ї;
• витрати на лікування, утримання автотранспортного засобу, ремонт, туристичні поїздки і так далі.

Термін дії

За загальним правилом контракт діє в період існування шлюбу.

Отже, шлюбний договір діє під час шлюбу, в окремих випадках – після його розірвання.

Документи, необхідні для укладення шлюбного договору

Договір посвідчує нотаріус. Якщо угода укладена до шлюбу, нотаріусу потрібні наступні документи:

• паспорти і свідоцтва про народження подружжя;
• проект шлюбного контракту;
• документи, що підтверджують майнове право кожної із сторін.

Якщо договір укладають подружжя, що перебуває в шлюбі, нотаріус вимагає шлюбне свідоцтво.

Бувають ситуації, коли договір укладають неповнолітні чоловік або дружина. В список документів включається також письмовий дозвіл батьків.

Порядок розірвання шлюбного договору

Ініціатором розірвання шлюбного контракту можуть бути лише подружжя або один з них. Достроково припинити дію договору можна двома способами:

• за згодою сторін;
• за рішенням суду.

У першому випадку контракт вважається розірваним після підписання та нотаріального засвідчення окремої угоди.

Основною причиною розірвання договору через суд є невиконання домовленостей чоловіком або дружиною. Законодавець вважає поведінку сторіни, що ставить у невигідне становище другу сторону, достатньою підставою для припинення шлюбного контракту. Оскільки угода має матеріальну природу, то винна сторона позбавляється майнових благ, на які могла б розраховувати.

Недійсність шлюбного договору

Визнання контракту недійсним (повністю або частково) слід відрізняти від розірвання.

• По-перше, недійсними визнаються договори, положення яких суперечать закону.
• По-друге, при розірванні, дія угоди просто припиняється. Іншими словами, між подружжям припиняються певні правовідносини. Після визнання договору недійсним, майно і відносини повинні бути повернуті у первісний стан.

В яких випадках шлюбна угода недійсна?

• При недотриманні форми договору;
• при відсутності волевиявлення сторін;
• при підписанні договору недієздатним чоловіком;
• при включенні в пункту, що суперечить закону.

Шлюбний договір визнається недійсним тільки за рішенням суду.

Порушення деяких умов, передбачених законом, передбачає нікчемність контракту. Отже, такий договір є недійсним за замовчуванням, без судового рішення.

В статті “Шлюбний договір у нотаріуса: вартість оформлення” ми розповіли, скільки буде коштувати оформлення контракту.

Схожі статті

Шлюбний договір у нотаріуса: вартість оформлення Розірвання шлюбу з громадянином Туреччини Як швидко розлучитися? Позовна давність при розподілі майна при розлученні Реальний поділ житлового будинку при розлученні: зразок угоди Як оформити та подати заяву на розлучення, якщо є неповнолітні діти (зразок позовної заяви)