Приватні виконавці – як працюють, скільки стоять їх послуги?

З січня 2017 року в Україні з’явилися приватні судові виконавці, які діють на рівні із державними приставами. Відповідні зміни були внесені в Закони України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» 1403-VIII.

Зміни назрівали давно. В правових кругах обоговорювалася думка, що введення посад приватних судових виконавців необхідно для підвищення ефективності системи правосуддя. Виконавче провадження, яке існувало на той час, визнавалося неефективним. Так, за даними на 2016 рік, в органах виконавчої служби знаходилося виконавчих проваджень на суму стягнень у розмірі 695 млрд.грн. (і це на 24% більше, ніж у попередньому 2015 році). Стягнуто ж по цим провадженням всього 14,5 млрд.грн. Залишок нестягнутих сум підрахувати неважко. При цьому, максимально ефективно виконуються документи, пов’язані зі стягненням податкових платежів і штрафів, а стягнення в інтересах громадян і організацій здійснюється менш успішно.

Причинами низької ефективності діяльності виконавців є велике навантаження на службу в цілому і на окремих посадовців.

Для підвищення ефективності правосуддя і були внесені зміни у вищезазначені Закони та введений інституту приватних виконавців, на рівні з державною системою виконання.

Приватні виконавці, чи державні?

Стягувачам (громадянам і організаціям) буде надаватися право вибору — як буде здійснюватися виконання судового рішення – через державних чи приватних приставів.

Разом з тим, обсяг повноважень у державних і приватних виконавців не однаковий.

Так, останні не можуть здійснювати виконання по наступним рішенням:

• стосовно неповнолітньої дитини (відібрання, передача, усунення перешкоди при побаченні, тощо);
• якщо боржником/стягувачем виступають держава, держоргани, місцеві органи влади, їх посадовіці;
• якщо боржником виступають юридичні особи, майно яких не підлягає примусовій реалізації;
• якщо передбачається вчинення певних дій відносно майна, яке знаходиться у державній чи колективній власності;
• якщо йдеться про примусове виселення/вселення фізичної особи;
• По рішенням, винесеним Європейським судом і таке інше.

Хто може бути приватним виконавцем?

Згідно вказаних вище законів, приватним судовим приставом може виступати особа, яка…

• досягла 25-ти років;
• має вищу юридичну освіту (2-го рівня);
• працювала у галузі права не менш ніж 2 років;
• склала іспит.

Приватним судовим приставом не може виступати людина…

• визнана судом недієздатною/обмежено дієздатною;
• раніше звільнена за негативними мотивами з держ.-, військової служби, правоохоронних і спеціальних держорганів, судів, юстиції;
• що вчинила корупційний проступок;
• що має судимість;
• після анулювання адвокатського, нотаріального свідоцтва.

Запропонована система виконання судових актів, на думку юристів, дасть змогу не тільки підвищити ефективність виконання судових актів (збільшить відсоток виконання судових актів) для приватних стягувачів, але також дозволить розвантажити виконавчу службу, тим самим значно знизяться витрати держави на утримання даного інституту. Також буде знижено навантаження на судову систему, так як більшість скарг, що надходять до судів з приводу виконавчого провадження, пов’язане з бездіяльністю судових приставів-виконавців.

Також наявність конкуренції між приватними судовими виконавцями дозволить прискорити модернізацію системи виконання судових рішень, залучити до неї додаткові ресурси і кадри. Можливість звернення до приватних виконавців знизить кількість корупційних злочинів в системі виконавчого провадження, оскільки замість підкупу буде можливість відкритого і прозорого додаткового фінансування процесу розшуку майна і виконання судових актів, наголошується в пояснювальній записці.

Як працює приватний виконавець?

Перш за все слід зазначити, що до початку своєї роботи пристав повинен направити в Мінюст повідомлення, де зазначити, в якому районі він бажає працювати, де розташований офіс, дані про страхування своєї діяльності, інформацію про помічників, якщо такі є.

Дані про всіх приватних виконавців заносять у Єдиний реєстр, порядок формування та ведення якого встановлений наказом Мінюсту № 2431/5 від 05.08.2016. У разі, якщо службовець притягується до дисциплінарного покарання або діяльність його зупиняється, у реєстрі це відмічається.

Як ми відмітили раніше, стягувачі – фізичні/юридичні особи, самі вирішують – звернутися до державного пристава, або приватного. Перед тим як укласти угоду, радимо зайти в Реєстр та зібрати інформацію про виконавця. Якщо в системі міститься запис щодо анулювання або скасування права здійснювати діяльність, особа не може виконувати обов’язки пристава. Крім того, слід поцікавитися, чи є у виконавця договір про страхування його діяльності.

Приватні виконавці можуть залучати до роботи помічників. В такому разі укладається трудовий договір, видається офіційне посвідчення встановленого зразка. Діяльність помічника контролює його так званий «начальник», він же несе відповідальність за порушення, що скоєні помічником.

Помічник приватного виконавця може брати участь у прийомі громадян, складати проекти документації (правом прідпису документів – не наділяється), направляти та отримувати відповіді і т.і.

Скільки коштують послуги приватного виконавця?

Оплата таких послуг передбачається ст. 31 ЗУ 1403-VIII. Винагорода пристава є основною та додатковою.

• Основний заробіток може бути у фіксованій сумі, або у вигляді % від вартості грошового стягнення або оціночної вартості майна, яке підлягає передачі по виконавчому документу. При цьому фіксовану суму пристав отримує після того, як рішення повністю виконано. Якщо є мова йдеться про оплату послуг у вигляді відсотка, то грошові кошти стягуються разом із основними зобов’язаннями. Якщо стягнення здійснюється поетапно, виконавець отримує винагороду, пропорційну стягнутій сумі. Дане правило не стосується аліментних зобов’язань.
• Додаткова оплата послу приватного виконавця стягується на підставі укладеної угоди. Додаткові витрати визначаються Мінюстом України та їх список не може бути розширений.

При здійсненні своєї діяльності та виконання рішень суду, приватні пристави несуть значні фінансові витрати – придбання паперів, конвертів, марок, послуги поштового зв’язку, направлення запитів та отримання відповідей, витрати на переїзд, послуги вантажників, які задіяні при арешті майна боржника і т.і. Іноді витратна частина становить доволі значну суму.

Для зменшення фінансового навантаження, закон передбачає внесення стягувачем авансу, за рахунок якого покриваються і додаткові витрати. Після закінчення виконавчого провадження, аванс повертається стягувачу, зрозуміло, за рахунок грошових коштів боржника у повному обсязі. А от якщо виконавчий лист повертається (приміром, стягувач його відзиває), поверненню підлягає сума авансу, яка не була використана виконавцем в процесі своєї діяльності.

Дана норма знайшла багато негативних відкликів.

Стягувачі (в особливості – аліментоотримувачі) обурені тим, що після всіх судових тяганин, витрачання грошей на правову допомогу, їм приходиться ще й платити приватним виконавцям за те, щоб ті стягували належні їм кошти. І не факт, що приставам це вдасться.

Приватні виконавці ж невдоволені тим, що необхідно буде повертати авансовий платіж із власної кишені. Адже немає ніякого сенсу розпочинати роботу, якщо не буде повного виконання рішення, приставу ще не відомо, яка винагорода (дохід) його чекає. Але розуміє, що у любому випадку він повинен повернути стягувачу аванс, незалежно від того, які будуть наслідки його діяльності. З урахуванням того, що обов’язково знаходяться стягувачі, які звільнені від авансування, по багатьох провадженнях приватні виконавці повинні будуть витрачати свої власні кошти.